Феодалізм (від латів. feudum) – історична, періоду Середніх віків і раннього Нового часу станово-класова структура суспільства (аграрного типу, доіндустріального), коли основним економічним ресурсом була земля, і знаходилася вона у власності феодалів.
Це відносини, що будувалися на володінні землею, феодом. Такі суспільно-економічні відносини є прогресивними стосовно рабовласницького строю. Феодал володіє землею. За службу феодалу васал отримує земельний наділ із робочою силою як залежних селян.
Ознакою феодального устрою є: 1) оброк та панщина як повинності селян; 2) общинна власність на грішну землю; 3) розвиток товарно-грошових відносин; 4) поява ремесла та торгівлі.